Судді Великої Палати Верховного Суду, розглядаючи на засіданні від 13.03.2018 справу №914/881/17, прийшли до висновку про те, що за змістом статей 12, 33 Закону України від 12.07.2001 за №2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб’єктом оціночної діяльності – суб’єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.
Після офіційного оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду у справі за №914/881/17 від 13.03.2018 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» до фізичної особи – підприємця Лободинець Людмили Михайлівни (суб’єкт оціночної діяльності), за участю Прокуратури Львівської області та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Перемишлянської районної ради Львівської області, про визнання недійсним звіту про оцінку майна, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.06.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.07.2017, стала доступною для широкої громадськості офіційна позиція Суддів Великої Палати Верховного Суду щодо визнання недійсним звіту про оцінку майна.
Так, системний аналіз ч.4 ст.3, ч.1 ст.10, ч.1 ст.11, ч.1 ст.12, ст.32, ст.33 Закону України від 12.07.2001 за №2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» на думку Суддів Великої Палати Верховного Суду свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов’язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
Згідно закону передбачена відповідальність оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності. Зокрема визначено, що оцінювачі та суб’єкти оціночної діяльності – суб’єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ’єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Відтак, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ’єктивність оцінки майна) ним своїх обов’язків.
При цьому, сам звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб’єктом оціночної діяльності – суб’єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.
Звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань і не може вважатися юридичним актом, нормативно-правовим актом чи актом ненормативного характеру (індивідуальним актом) будь-якого державного чи іншого органу або уповноваженої ним особи.
Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов’язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
Тому, розгляд справи у спорі про визнання недійсним звіту про оцінку майна в господарському суді Велика Палата Верховного Суду вважає неможливим.
Також Велика Палата Верховного Суду зазначає, що спори про визнання недійсним звіту про оцінку майна не можуть бути розглянуті й у порядку іншого (ніж господарське) судочинства.
Таким чином за змістом статей 12, 33 Закону України від 12.07.2001 за №2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб’єктом оціночної діяльності – суб’єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.
Вищезазначена постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Шановні колеги!
