– Здрастуйте, вас турбує Володимир Андрійович Набока із села
Огульці Валківського району. У мене запитання таке. Після смерті батька
залишився земельний пай. Щоб законно ним користуватися, я повинен
отримати на нього державний акт. Протягом якого часу його повинні
оформити? Там було ПСП «Огульчанське», яке нібито передало документи
ТОВ «Земляни». Потім сказали, що документи загубилися, згодом
знайшлися. Ніхто не хоче відповідати. У грудні ми заплатили 60 гривень
за картку, потім у січні, але ніяк не можемо отримати цей акт.
– Як я зрозумів, «Земляни» передали в ДЗК (Державний земельний
кадастр) ваші реєстраційні карточки. І якщо ви оплатили бланки
державних актів, це значить, що вони вже замовлені для друку, але
повернені «Землянам» для заповнення реєстраційної картки. Коли помилки
виправлять, вона повернеться до ДЗК і вам роздрукують державний акт,
який ви отримаєте у Валках, у районній філії ДЗК. Якщо це питання й
надалі буде затягуватися, напишіть мені на адресу: м. Харків, просп.
Правди, 5, Держпром, 3-й під’їзд, 3-й поверх, Головне управління
Держкомзему в Харківській області, Вовку А. І. Напишіть конкретну
заяву, при цьому не забудьте вказати всі дати, реквізити й прізвища
причетних осіб. Кадастр нам не підпорядкований, але підштовхнути справу
зможемо. На жаль, з голосу відповісти вам точно не можу, потрібні
документи. Тому напишіть або приїжджайте. Прийомні дні та години можна
узнати за телефоном 705-26-62.
– Анатолію Івановичу, а чи часто люди скаржаться вам на Земельний кадастр?
– Так, це одна з найпопулярніших скарг. Щоправда, в останні місяці ми провели з ними деяку роботу, але однаково затягують.
– Ви сказали, що кадастр вам не підпорядковується...
– Так, це взагалі не підрозділ влади, а окреме держпідприємство.
Його засновник – Кабінет Міністрів в особі Держкомзему, проте ніяких
конкретних важелів впливу на нього в мене немає. Можу тільки
нагадувати, просити або скаржитися в Київ.
– Але хтось же підпорядковується безпосередньо вашому управлінню? Люди недарма звертаються?
– Звичайно. Є районні відділи, підпорядковані безпосередньо нам.
– Який район викликає найбільше проблем?
– Напевно, Харківський.
– Чому?
– Там півроку тому призначили нового начальника районного управління
Держкомзему, не зрозуміло, за які заслуги, бо той нічого не розуміє в
цій справі. Вирішує тільки питання своїх патронів і спонсорів, якщо
можна так сказати.
– Скаржаться великі підприємці чи дрібні землевласники?
– Та всі підряд. Дуже багато проблем виникло з дачними ділянками.
– Добрий день, Анатолію Івановичу? Дуже раді бачити вас
знову в Харкові. Це вас турбує колишня ваша співробітниця Андросова
Тетяна Володимирівна.
– Дуже радий вас чути, Таню.
– В мене запитання по садовому товариству «Ефір». Займаємося
приватизацією, і от частина ділянок застрягла у відділі земельних
ресурсів Харківського району.
– Таню, я саме про проблеми в цьому районі зараз говорив. У нас із
ними зараз іде така міні-війна. Півроку вони там фактично не працюють.
Ми зараз намагаємося навести порядок. Будемо міняти керівника й
розкеровувати ситуацію.
– Дуже на вас сподіваємося. Ще таке запитання. Фірма, яка
виготовляла технічну документацію, оформила в такий спосіб усі ділянки,
але частину ділянок повернули з кадастрового центру назад, тому що не
визначені межі. Раніше там був один радгосп «Червоний партизан». Бабаї
й Яковлівка були одним цілим. Потім усе розвалилося, і вийшло, що в
когось півділянки в Яковлівці, а друга половина в Бабаях. Тепер ця
фірма куди не поткнеться – скрізь відмовляють.
– Нехай прийдуть до мене на прийом. Ми подивимося, поговоримо. Це
питання розв’язуване. Таке трапляється. Просто розбиратися в кожному
випадку треба окремо. Універсального рецепта немає.
– А як узагалі під час кризи справи з інвесторами? Раніше
багато наших і іноземних компаній бажали будувати навколо міста якісь
підприємства, логістичні центри. Зараз є рух у цьому напрямку чи все
зовсім ущухло?
– Ні, звичайно, все це йде, проте кількість бажаючих трохи
зменшилася. Але однаково знаходиться багато юридичних осіб, які
звертаються з оформлення землі або щодо нових робіт. Особливо це
стосується видобувної промисловості.
– Вас турбують із Черкаської Лозової, пригород Харкова.
Близько року тому ми робили ремонт у будинку в голови сільради, і він
запропонував нам виділити ділянки по 1,5 тис. грн за сотку, тобто 22,5
тис. грн за 15 соток. Гроші ми перерахували через касу, оформивши як
добродійність. При цьому написали заяву на виділення ділянки під
забудову. Минуло вже стільки часу, але ні ділянок, ні своїх грошей ми
отримати не можемо.
– А із самим головою сільради зустрічалися потім?
– Звичайно. Раз у три дні ходимо до нього на прийом. Півроку
ходили з приводу ділянки. Тепер намагаємося повернути гроші. Він
сказав: не проблема, післязавтра вам передзвонять. І так уже кілька
місяців.
– На жаль, це питання не земельне, а цивільно-правових відносин. Вам
потрібно написати заяву в міліцію, а краще в прокуратуру. За законом,
вона зобов’язана захищати права громадян і, якщо треба, сама подає в
суд, і суд розбирає справу безмитно, тобто вам платити зайвий раз не
доведеться.
– Спасибі велике.
– Так, характер запитань за час моєї відсутності змінився. Адже я
працював на цій посаді до 2005 року. Тоді люди в основному питали, як
оформити ділянку, як заповнити той або інший документ, що потрібно
зробити й т. д. А тепер усі вже грамотні, всі знають закони, але не
знають, як домогтися їхнього виконання конкретними чиновниками.
– Турбує голова Радгоспівської сільради Близнюківського
району Борисовський Юрій Анатолійович. При оформленні державних актів
на ведення особистого сільського господарства (до 2 га) в обласному ДЗК
вимагають довідку про наявність земельних ділянок, яка коштує 168 грн.
Наскільки це законно і ґрунтовно?
– Загалом, це абсолютно необґрунтована вимога. Тому що такі довідки
видає сам земельний кадастр, тобто їхня вартість уже включена у
вартість оформлення державних актів. Але, користуючись
непоінформованістю громадян, вони намагаються стягнути цю плату двічі.
Імовірно, у законі є якась прогалина, що дозволяє їм так чинити. Але,
на мій погляд, це абсолютно незаконне нав’язування додаткових платних
послуг. Раджу людям у таких випадках говорити: «Ми до вас звернулися за
оформленням документації, а в перевірці того, що в мене є ще,
зацікавлені ви самі».
– Зрозуміло. Цю хитрість ми викрили. А з якими ще труднощами, з вашого досвіду, зіштовхуються наші селяни?
– Найболючіше місце – поїздка з віддаленого села до обласного центру
для оформлення паперів. Як правило, там живуть люди літні, у них
проблеми зі здоров’ям. Їм зайвий раз і до сільмагу дійти важко, не те
що вибратися в Харків. Але порядок такий – нічого не попишеш. І потім
ще їм потрібно зібрати купу документів, замовити проект, привезти
фахівців. Це чималі гроші. Де їх узяти старим?
– А сільради не можуть допомогти?
– Можуть. Тільки сільради, як правило, і допомагають! Але й їхні можливості дуже обмежені.
– Ви бачите якесь розв’язання проблеми?
– Тут потрібен державний підхід. Про соціально незахищені верстви
повинна піклуватися держава. Потрібна якась спеціальна програма,
виділення грошів під це. Але, ви ж бачите, у нас бюджету не вистачає на
зарплату навіть співробітникам, а вже на створення чогось нового й
поготів не домогтися.
– І що ж робити нещасним старим?
– Та нічого. Навіть якщо люди похилого віку не приватизують свою
ділянку, ніхто їх із неї не прожене. Будуть доживати там. Інша справа,
що землю не можна буде передати в спадок. Якщо є молодші спадкоємці,
вони можуть самі подбати про своє майбутнє.
– Білоус Алла Вікторівна з села Кам’янка Ізюмського району,
цікавлюся тонкощами розірвання договору оренди. Згідно з текстом
договору його розірвання допускається за умови письмового попередження
зацікавленої сторони за два місяці до початку польових робот. Ми, група
власників, надали орендарю в установлений термін відповідні
попередження. Які документи ми повинні надати для розірвання договору в
односторонньому порядку та виключення його з бази даних ДЗК?
– Якщо строк договору минув, тоді так: для його припинення досить
повідомити орендаря. Але якщо одна сторона хоче розірвати відносини
достроково, то це можливо тільки через суд або за письмовою згодою
другої сторони. Тільки тоді припиняється реєстрація.
– Голова Красноградської райдержадміністрації якось
скаржився, що район не може скористатися перевагами, які могла б дати
побудована недавно траса «Красноград–Перещепине». Багато підприємців
хотіли б отримати ділянки уздовж цієї дороги для організації
виробництва, будівництва кафе, готелів. Виділити ці ділянки неможливо
без аукціонів, а провести аукціон неможливо, тому що не прописаний
порядок.
– Цілком правильно.
– Виходу немає?
– Ну, чому ж, є можливість на місцях сесіями місцевих рад приймати
тимчасові положення про проведення аукціонів і проводити їх. Це не
суперечить українському законодавству. І такі аукціони проводяться. Ось
і в Харкові був, ви знаєте.
– Так, але тільки один.
– І, до речі, дуже вдалий.
– Правда? А як же суд?
– Так, був скандал, прокуратура, суд, але вони відбилися. Тепер уже,
мабуть, не зважаться на нові подвиги. Кому потрібні проблеми!
– Тобто питання знову до держави, а не до вас?
– На жаль, так.
Источник: http://www.slk.kh.ua/view_post.php?id=2706 |